ЗОРЯНИЙ ХРАМ

 

З початку ми з вами перенесемося в с. Буша Вінницької області, де знаходиться священне для русинів місце – зоряний храм. Достеменно не відомо, скільки зоряних храмів було на території сколотів, але відомо, що саме в такому місці і, ймовірно, саме у цьому було покладено початок історії нашого народу.

Зоряний храм с.Буша

 

Назву «Зоряний» храм отримав, ймовірно, тому, що на його вході спостерігався ефект колодязя. І, ще коли на дворі зовсім білий день, ви можете побачити звідти зорі в небі. За іншою версією храм називають зоряним тому, що основна його частина знаходиться під відкритим небом.

На стіні храму зображено дерево життя, котрому присвячений храм, олень, котрий вважається носієм сили дерева життя і волхв, котрий вшановує священне дерево.

 

«З ударом третім камінь тріснув

І в нього потекло дощів лиття

Пючи корінням воду прісну

Зросло до неба дерево життя.»

«Книга русинів»

 

Дивлячись на ці фото, починаєш розуміти, що саме цю тріщину в кам’яній породі, наші пращури вважали тією священною тріщиною, з котрої після третього удару Сварога зросло Дерево життя. І символічно, що саме тут 7525 років тому, було покладено початок історії нашого народу.

В ті далекі часи, коли землі заселялися людьми все щільніше і щільніше, як і в інших землях, зростала необхідність в переході від простої родово-общинної системи організації суспільства до більш глобальної системи організації держави. Поняття «влада» все більше спокушувала різні роди до війн за підкорення сусідніх родів. Війни були жорстокими і, часто, приводили до повного винищення родів.

Зоряний храм був тим єдиним місцем, де завжди зберігався мир. Тут часто збиралися волхви, котрі приходили сюди для спілкування з пращурами. Слід відмітити, що Зоряний храм був місцем, де жили наші пращури і обряди, котрі проводили волхви сильно відрізнялися від розповсюджених у світі поклонінь.

Дім наших пращурів був місцем, куди приходили нащадки для спілкування з богами, як з батьками. Навіть, коли під час полювання тварина забігала на територію храму, вона вважалась врятованою, бо ніхто не насмілювався заподіяти смерть у домі пращурів.

Так сталося, що волхви, невдоволені подіями, котрі відбувалися у зв’язку з війнами родів, запропонували зібратися у Зоряному храмі старшинам родів і обрати серед себе один рід, гідний правити іншими, щоб припинити безглузді вбивства.

«Так, у землі святій із покон віку

Жили і правили богів нащадки.

А, з часом, стало зовсім їх без ліку

І кожен править став свої порядки.

 

За владу билися. Ніхто часу не гаяв.

І, згодом, стали зовсім забувати,

Що нам Перун колись цю землю вкраяв,

Щоб справедливий світ побудувати.

 

Щоб між родами сотворити мир,

У зоряному храмі старости зібрались

І на Перуна золотий кумир

Як вирішать, так і зробити клялись.

 

Та правлячий обрати рід не вдалось,

Бо сколоти всі серед рівних рівні.

На дворі в сьомий раз смеркалось,

А старости все дерлися як півні.

 

Та, врешті, втомлені вони поснули,

І сам Перун послав усім видіння.

На ранок старости таки збагнули,

Що в їхніх дітях всіх родів спасіння.

 

І кожен з них пішов до свого роду,

Собі залишив старшого з синів,

Його ж братів, сестер до сонця сходу

До храму зоряного він повів.

 

Зустрілись в храмі знову незабаром

І сотнями дітей туди зібрали.

І стали діти ці безцінним даром,

З яким роди нарешті мир уклали.»

 

 «Книга русинів»

 

Старостам таки не вдалося обрати з поміж себе найдостойніший рід, що мало б привести но неминучої війни. Але, волею пращурів, таки знайшли вони вихід і уклали мир. Кожен із старостів привів до храму своїх дітей, залишивши при собі лише старшого наступника. З цих дітей було утворено новий рід, котрий назвали обраними (на давній мові ВАР).

 

Об’єднані роди стали називати себе сколотами, а кожен рід, котрий приєднувався до них, так саме віддавав дітей своїх вождів до варів, підтверджуючи свою спорідненість зі сколотами. Невдовзі вари стали могутнім і процвітаючим родом, котрий займав верхній щабель ієрархії родово-общинної держави. Нам вони відомі, як «царські скіфи». Завдяки цьому устрою, сколоти стали одним з найуспішніших народів і розповсюдились на величезні території, ще тисячоліттями впливаючи на історію людської цивілізації.

 

«Судилось дітям обраними стати,

Створити рід, котрий назвався «Вари».

Всі старости їм стали присягати,

І врешті скінчились між ними чвари.

 

З тих пір усобиці не знали люди.

Родами правив вищий, царський рід.

Його чесноти славилися всюди,

І захід варам радий був і схід.

 

І суд міжродовий їм довіряли,

І військо підіймалось на їх зов.

Із їх числа кагана обирали,

Бо в жилах їх текла священна кров.

 

Колись Перун шмат світу людям вкраяв,

Щоб збудувати царство волі і добра.

Щоб брата брат за пядь землі не лаяв,

Щоб бігала безпечно дітвора.»

 «Книга русинів»

 

 

 

Залишити відповідь