ЦЕРКОВНИЙ КАЛЕНДАР

Традиційний етнічний релігійний календар русинів за Старим (Новим стилем).

 

Новоліття – 1 вересня (14 вересня). День укладення миру у зоряному храмі.

Тиждень повітруль – 18 – 24  вересня (1 -7 жовтня). Коли Велес передає владу над колом життя Дані, вона скликає повітруль. Вони здіймають воду у повітря і щедро напувають спраглу за літо землю, поливаючи її проливними дощами. Від метушні прокидається Сивояр.

Сивояр  – 24 вересня (7 жовтня). Найстарший з чотирьох помічників Дажбога приходить у буття у божественній подобі, щоб благословити зібраний врожай і зібрати до купи весь рід. Зустрічають Сивояра гостинними застіллями, на котрі виставляють дідух. Свято Сивояра це торжество праці і родинного застілля.

Сивоярів тиждень – з 24 вересня по 1 жовтня (7 жовтня – 14 жовтня). Це свято усіх богів, котрі зустрічаються за родинним столом, щоб розділити радість від врожаю, до якого протягом року доклали зусиль усі. У ці дні вшановують пращурів і запрошують дідів.

Покрова  – 1 жовтня (14 жовтня). Після гучних родинних свят, не забули й про молодят. Тітка Мокоша зіткала хустину з подиху Рода, а Додола, мати Дажбога, покрила нею голову Дани. Тепер Дана стала дружиною Дажбога і невісткою Перуна. Люди вийшли вранці на покрову і диву далися: вода в калюжах вкрита тонкою хусткою Додоли. Отже, пора й людям весілля справляти. Наші пращури словом «покрова» називали одруження. Слово «сім’я» тоді не використовувалося і вважалося непристойним. Слід було казати не «моя сім’я», а «моя кров». Покрова Дани і Дажбога вважалось великим святом і лише після нього розпочиналися весілля у людей.

Дідух (День Сімурга) – 19 грудня (1 січня). Сварог приймає виклик мороку. Сімург – його вірний помічник обходить володіння, очищаючи їх від нечисті, полюючи та  знищуючи істот Небуття, котрі заблукали у світі Буття. Упродовж двох тижнів Сімург осипає благодаттю дітей та вдихає життя в насіння, котре зберегли люди, даючи надію на відродження світу.

Коляда – 24 грудня (7 січня). Пробудження Коляди є великим святом русинів. Святкування проходять цілий тиждень, починаючи із Святого Вечора – пробудження Коляди, і закінчуючи Щедрим Вечором.

 

Щедрий вечір (Проводи Сімурга) – 31 грудня (13 січня). Це останній день перебування Сімурга, духа Сварога, у людських оселях. Взагалі, в русинів не прийнято просити в богів, не даючи нічого. Але в останній вечір Сімурга, кожен загадує своє сокровенне бажання, освячує вогнем насіння, і щедро винагороджує усіх, хто приходить до його оселі. Тому, що Сімург любить щедрих, і винагороджує їх добрим врожаєм і статками.

Засівки  – 14 січня (1 січня). В цей день необхідно було зібрати і обмолотити дідух, та засіяти насінням з нього у господах, котрим зичиться достаток і благополуччя.

 

Стрітеня (Громиця) 2 лютого (15 лютого)– зустріч війська Перунового з військом Змієвим. У правдавні часи, коли рід людський зійшов на землю, військо зміїв відібрало у людей дари природи. «Великий Змій, цар усього живого, наказав своєму родові дітей неба на Землю-матір не пускати, усіх убивати, ні води, на риби, ні травинки не давати, богам не коритися і з дітьми Хорса не миритися. І настала тоді для роду людського зима вічна – ні трави, ні води, ні світу білого не видно було, такий морок змії напустили.
І зійшов тоді на Землю-матір Перун всемогутній і гнів свій на Змія обрушив. Коли здіймав Перун меча свого над головою буйною, небо навпіл розсікалося, світло небесне на землю проливалося, коли вдаряв Змія, такої сили грім котився, що дерева здригалися. Поплатився Змій за пиху свою і мало життя не позбувся. І упав Змій додолу, і молився. Просив Змій Перуна зглянутись над ним та обіцяв ніколи більше на ці землі не повертатися, з нащадками неба не зустрічатися.»

Стрітеня – свято великої перемоги Перуна над вічною зимою.

Масниця – з 17 по 31 березня(з 30 березня по 14 березня) . Свято великого пробудження землі і духів пращурів, котрі ділять з нами усі радості і негаразди. У масницю Велес передає владу над колом життя Додолі. Вона пробуджує своїми блискавками і громом Ярила, а її помічниці веснянки приймаються за свою роботу.

Ярилів день – 24 березня (7 квітня). Святкування великого дня, котрий нарешті став більшим за ніч. Пробудження Ярила, котрий є носієм життєдайної сили Рода – Батька Небесного. В цей день з Вирію повертаються птахи, комахи і змії, несучи нам звідти благодать Рода.

Після Ярилового Дня продовжується масничний тиждень, протягом якого поминають пращурів.

 

Великдень (чистий четвер) – перший четвер після повного місяця (Хореса) у Ярилі. В цей день русини святкують велику перемогу Роду Небесного над мороком, очищення землі від темних сил, та воскресіння Рода. Цей день символізує очищення і воз’єднання усіх нащадків Рода в єдине ціле і воскресіння нащого Батька Небесного, котрий колись пожертвував своїм тілом заради життя.

В цей день воз’єднуються родини. Обов’язковим атрибутом вечері в цей день є куліч (кумир Рода) і суриця (Сонячний напій).  Розділивши куліч на рівні частини родина причащається до Рода.

Мокошин День – перший день після Великодня. Вшанування душі землі – Мокоші. До цього дня приурочена писанка, як символ плодючості, котрою наділяє нас велика богиня Мокоша.

Проводи пращурів – 10-й день після великодня. Русини проводжають своїх пращурів, виходячи до їх могил.

Мавчин тиждень – з 18 по 24 червня (з 1 липня по 7 липня). В цей тиждень влада над колом життя переходить від Додоли до Мари. Лісові і водяні мавки, котрі є помічницями Мари, виходять до людей, можуть приймати людські подоби і їсти звичайну людську їжу. Люди разом з мавками зустрічають велике свято пробудження Купайла. Купайло, хоч і доросліший за Ярила, але міцністю сну не поступається, тому мавкам доводиться обливати його водою, щоб той не проспав.

Мавчин Великдень (Купало) – 24 червня (7 липня). Купало покровитель сімейного благополуччя і втілення чоловічої зрілості. В цей день неодружені парубки і дівчата обирали собі пару і обмінювалися вінками, що було рівносильно заручинам. На Купала заручилися Дажбог і Дана, навічно поєднавши стихії вогню і води силою кохання. На заручини Перун подарував нареченим квітку папороті, як символ того, що кохання здатне здійснити неможливе.

Проводи мавок – 25 червня (8 липня).

Мара і її помічниці мавки доглядають за землею і сприяють людям у зборі врожаю. Вони готують землю до зимового сну, а тварин до вирію. З кожним вирієм русини поминають своїх предків, щоб комахи, змії та птахи віднесли до вирію родинне тепло, котре зберегли нащадки померлих у світі Буття. Дні, коли тварини завершують запасатися (пастися) їжею, русини називають «зпас».  Коли настає зпас, тварини готуються до Вирію, а люди поминають у ці дні своїх пращурів у родинному колі:

 

Бджолиний Вирій (Медовий Зпас) – 1 серпня (14 серпня)

Зміїний Вирій (Яблуневий Зпас) – 6 серпня (19 серпня)

Пташиний Вирій (Горіховий Зпас) – 16 серпня (29 серпня)

Залишити відповідь