СІЧ, РУСЬ, ОБОЛОНЬ

Здавна точиться полеміка з приводу значення слова “русь” і самого походження назви Київська Русь. Насправді давні варяги не бачили в цьому слові нічого дивного і для них воно було дуже простим. Україна дуже багата річками та озерами. А на багатьох місцях русла річок сіклися навпіл, охоплюючи пообидва боки шматок землі. Такі місця на річках називалися “січ” просто тому, що річки сіклися, а от землю, котра опинялася у полоні двох русел називали “урус”. Фактично це острів у руслі річки. Такі уруси варяги використовували для фортифікації торгівельних шляхів. Захопити табір, котрий знаходиться між двома руслами річки було фактично неможливо. Слово “урус” з часом стало звучати як “русь”, а варяги, котрі розбили свої центри на русях стали прозиватися “русинами”. Русь була не одна, але найважливішою з усіх була “Київська Русь”.

Насправді Київ давній був заснований саме на русі (урусі), котра була відділена від решти земель двома руслами Дніпра. Лише інтенсивна забудова і влаштування насипних проїздів призвели до того, що одне з русел замулилось. Це сталося приблизно в одинадцятому столітті. Зараз район Києва, котрий колись носив назву “Київська Русь” називають “Оболонь”.  Саме слово “оболонь” складається з двох частин “обо”, котре означає “з обох боків” і “лонь”, котре означає закрита. Від цього слова пішло й слово “оболонка”, вживане до цього часу. Сьогодні “оболонь” використовується для визначення заплавних луків, але за походженням своїм “оболонь” є слов’янським перекладом варязького слова “урус”.

Саме на цьому острові жили варяги Русь, котрі згадуються в Новгородському літописі, і саме звідси прийшов Рюрик (Каган русинів) володіти слов’янами новгородскими.

Першою освоєною варягами руссю був Урус Булгар. (Острів Серпинський на річці Волга).

Враховуючи те, що на Волзі цей урус був єдиним, він називався просто Булгар. Його колонізували вари ще наприкінці третього століття, для налагодження торгівельного шляху до слов’ян, котрі мали цінні хутра і мед.

Урус Булгар для варів тих часів, котрі в основному проживали в Хорезмі, був на зразок колонії. На Булгарі був окремий каган, котрим ставав один із синів або братів кагана Киятського.  Прилеглі землі, населення яких підкорювалось Урусу Булгар, називались Булгарією. За легендами, саме на Урусі Булгар знаходилось поселення Слава (назване на честь дружини Таная). Саме від назви цього міста пішла назва підлеглих народів “Славянє”, котрим від початку називали саме булгарські племена.

Після трагедії в Хорезмі в VI сторіччі, залишки варів переселились до Уруса Кияб (Київська Русь) котрий був головним доки правила династія Кандіка. Після смерті останнього з його роду, титул кагана перейшов до булгарської династії за лиственицею. Деякий час усі землі урусів називалися Великою Болгарією.

Третім урусом була Половецька Русь (Хортиця). На ній розташовувалось місто Арса. Арса була чимось на зразок військово промислового центру. Там виготовлювались русинські мечі, технологія виробництва яких зберігалась в таємниці, а також вишкілювались хорти (навчені воїни, котрих купували сановиті князі собі в дружину).

Саме від таких островів вари отримали назву “уруси” або “русини”.