ПРО ХРЕЩЕННЯ І РОЗХРЕЩЕННЯ

Християнська церква наполягає на тому, що обряд хрещення робить людину християнином. Це досить зручна позиція, адже обряд хрещення проводиться тоді, коли людина нічого не розуміє, а, підростаючи, просто ставиться перед фактом: християнин, бо хрещений.

Християнам вторять і неоязичники, котрі підтримуючи цю позицію, придумали обряд розхрещення.

Для початку розберемося в самому обряді: хрещення це помазання. У своєму первозданному вигляді хрещення являло собою символічний обряд переродження через занурення у воду. Людина мала усвідомити свої помилки в житті і, занурившись, винирнути новою людиною. Нинішнє хрещення втратило свою початкову суть хоча б тому, що дітей хрестять у тому віці, коли вони не здатні осмислити свої помилки, а каятись їм ще взагалі ні в чому.

Окрім своєї символічності хрещення не несе жодних наслідків, і потреби в розхрещенні немає. Якщо людина вірить у силу обряду християн, то їй просто нічого робити в іншій церкві.

За часів, так званого хрещення русі, цей обряд приймався лише для того, щоб заспокоїти християн, котрі вважають, що в нехрещених селиться зло. Ні відречення від своїх пращурів, ні інших дій, котрі можуть нашкодити нашій вірі, у хрещенні не передбачається. Тому й обряд розхрещення не є обов’язковим.